Поиск       
Iсторiя життя кожного - iсторiя нашої держави України!

 

Нейко Євген Михайлович

БІОГРАФІЯ

Народився 7 жовтня 1932 р. у с. Смотрич Дунаєвецького району Хмельницької області.
Освіта вища. У 1956 р. закінчив Івано-Франківський державний медичний інститут, лікувальний факультет. Кандидатська дисертація "Особливості захисних реакцій організму при неінфікованому перитоніті та крововтратах" (1962 р.). Докторська дисертація "Деякі показники обміну речовин і функції печінки в організмі при гострому перитоніті" (1968 р.).
З 09 по 10.1956 р. - старший лаборант кафедри патологічної фізіології,
з 10.1956 р. по 10.1959 р. - аспірант кафедри патологічної фізіології,
з 10.1959 р. по 09.1965 р. – асистент,
з 09.1969 р. по 09.1970 р. - доцент,
з 09.1970 р. - професор кафедри загальної терапії,
з 09.1972 р. - завідувач кафедри,
з 03.1976 р. по 03.1979 р. - декан лікувального факультету,
з 03.1979 р. по 03.1987 р. - проректор з наукової роботи,
з 03.1987 р. - ректор Івано-Франківського медичного інституту (з 1994 р. - Івано-Франківська державна медична академія).

Член президії Українського наукового товариства кардіологів і терапевтів, член правління Українського наукового товариства гастроентерологів.
Фундатор народної лікарні - першої в області благодійної лікувальної установи для малозабезпечених.
Керівник Івано-франківського обласного фонду "Милосердя і здоров'я".
Член наукової медичної ради МОЗ України (з 1995 р.).
Почесний член Польської академії медицини (1998 р.).
Засновник Прикарпатської терапевтичної школи (вивчення питань патогенетичного лікування хронічної ішемічної хвороби серця, хронічних і гострих захворювань органів дихання, травлення, особливості професійної патології у працівників хімічної і деревообробної промисловості; проблеми передзахворювань).
Започаткував новий напрямок у клінічній медицині - застосування немедикаментозних засобів з лікувальною метою та нових способів введення ліків в організм людини.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992).
Нагороджений Золотою медаллю Альберта Швайцера (1998).
Заслужений працівник вищої школи України (1988).
Нагороджений орденом "За заслуги" II ст. (03.1998),
Почесною відзнакою Президента України (09.1995); знаками "Відмінник охорони здоров'я", "Відмінник вищої школи".
Підготував 10 докторів і 26 кандидатів наук.

Автор, співавтор понад 530 наукових праць, зокрема 22 монографій і підручників:
"Микроэлементы и атеросклероз" (1985, співавтор),
"Амбулаторный прием терапевта" (1986, співавтор),
"Острые пневмонии" (1990),
"Лечение больных хроническими диффузными заболеваниями печени с применением этимизола" (1990),
"Современные методы лечения терапевтических больных" (1990, редактор),
"Уход за больными" (1990, співавтор),
"Немедикаментозное лечение в клинике внутренних болезней" (1995, співавтор),
"Внутрішні хвороби" (1997),
"Гломусні системи. Фундаментально-клінічні аспекти" (1997, співавтор),
"Пропедевтика внутрішніх хвороб" (1998, співавтор),
"Гострі пневмонії" (1998, співавтор),
"Немедикантозні методи лікування в клініці внутрішніх хвороб" (2000, співавтор),
"Гепатити" (2000, співавтор),
"Немедикантозне лікування внутрішніх хвороб" (2000, співавтор) та ін.

Автор 5 винаходів, понад 60 рацпропозицій.

Доктор медичних наук, проф. (1970), академік АМНУ (04.1997);
Ректор Івано-Франківської державної медичної академії (з 03.1987),
завідуючий кафедрою факультетської терапії (з 09.1972);
член президії АМНУ (з 1997).


СОЗДАТЬ САЙТ


ГЛАВНАЯ




404 Not Found

Not Found

The requested URL /clients/openua_net/linkmoneyssi.php was not found on this server.


Apache/2.4.18 (Ubuntu) Server at lm-code.ru Port 80
Биографический портал © Открытая Украина 2000 - 2007
при использовании материалов сайта, ссылка на сайт обязательна
Проект студии © «ЗЕМЛЯ»